Науково-технічні видання

Славутич, 2006 

Наведено огляд видового складу і дані про загальний стан фауни хребетних тварин на українській Чорнобильській зоні наприкінці ХХ – початку ХХІ століть. Складено повний список видів хребетних тварин, що мешкають або можуть бути на території зони відчуження, розглянуто стан інформації щодо кожного виду. Підведено підсумки щодо таксономічного різноманіття фауни хребетних, про наявність і сучасний стан червонокнижних видів. Зроблено висновок, що за розмірами території (2500 кв. км) і багатством тваринних комплексів з урахуванням ролі цього регіону в житті багатьох мігруючих видів тварин і з погляду на тривало існуючий, майже заповідний режим, Чорнобильську зону тією чи іншою мірою має бути віднесено до однієї з категорій об’єктів природно-заповідного фонду України і включено у Всеєвропейську екологічну мережу. Галузі використання результатів досліджень – екологія ценозів, зоологія, мисливствознавство, заповідна та природоохоронна справа. 

Автори: С. П. Гащак, Д. О.Вишневський, О. О. Заліський 

Славутич – Чорнобиль, 2002
Наведено узагальнюючі результати досліджень щодо вивчення видового складу й загального стану фауни хребетних тварин на території української частини Чорнобильської зони. Складено повний список хребетних тварин Чорнобильської зони, у тому числі червонокнижних видів, розглянуто стан інформації щодо кожного виду. Для фахівців в галузях екології, зоології, мисливствознавства, заповідної й природоохоронної справи. 

Автори: С. П. Гащак, А. А. Заліський, О. Г. Бунтова, Д. А. Вишневський, О. М. Котляров 

Збірка містить доповіді та наукові статті, підготовлені й обговорені учасниками конференції Міжнародного Чорнобильського центру “2001: Міжнародне співробітництво – Чорнобилю”. У них представлено результати спільних міжнародних проектів на проммайданчику ЧАЕС, спрямованих на розв’язання проблем зняття з експлуатації ядерних установок, поводження з радіоактивними відходами, перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему. Розглянуто питання екології зони відчуження і радіоактивно забруднених територій, медичні аспекти аварії на ЧАЕС, а також соціально-економічні проблеми Славутича, пов’язані із закриттям Чорнобильської АЕС, можливості інвестицій і розвитку бізнесу в Спеціальній економічній зоні “Славутич”. Для наукових і практичних працівників в галузях безпечного використання ядерної енергії, ядерної і радіаційної безпеки, екології і медицини. 

Київ: Вища школа, 2001

Узагальнено досвід комплексної реабілітації радіоактивно забрудненої території м. Славутич. Викладено методологію радіаційного контролю та практику забезпечення безпечного проживання населення. Для наукових і практичних працівників, які займаються проблемами дозиметрії, радіаційної екології та медицини. Може бути корисною студентам відповідних спеціальностей вищих навчальних закладів. 

Під ред. А. В. Носовського, Б. Я. Осколкова

Київ: Вища школа, 2001

Збірка містить доповіді та наукові статті, підготовлені й обговорені учасниками конференції Міжнародного Чорнобильського центру “2000: Міжнародне співробітництво – Чорнобилю”. У них висвітлено результати спільних міжнародних проектів на проммайданчику ЧАЕС, спрямованих на розв’язання проблем зняття з експлуатації ядерних установок, поводження з радіоактивними відходами, перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему. Розглянуто питання екології зони відчуження й радіоактивно забруднених територій, медичні аспекти аварії на ЧАЕС, а також соціально-економічні проблеми Славутича, пов’язані із закриттям Чорнобильської АЕС, можливості інвестицій і розвитку бізнесу в Спеціальній економічній зоні “Славутич”. Для наукових і практичних працівників в галузях безпечного використання ядерної енергії, ядерної і радіаційної безпеки, екології і медицини.

Для наукових і практичних працівників в галузях безпечного використання атомної енергії, ядерної і радіаційної безпеки, екології і медицини.

У збірці представлено доповіді та наукові статті, підготовлені й обговорені учасниками конференції Міжнародного Чорнобильського центру “1997: Міжнародне співробітництво – Чорнобильській АЕС і Славутичу” і “1998: Міжнародне співробітництво – Чорнобилю”. У них висвітлено результати виконання спільних міжнародних проектів, спрямованих на розв’язання проблем підвищення безпеки енергоблоків АЕС, зняття з експлуатації, поводження з радіоактивними відходами. Розглянуто питання, пов’язані з перетворенням об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, екологічні та медичні аспекти аварії 1986 року на Чорнобильській АЕС. Для наукових і практичних працівників в галузях безпечного використання атомної енергії, ядерної і радіаційної безпеки, екології та медицини.

Розглянуто основи дозиметрії та принципи забезпечення радіаційної безпеки, особливості ядерних енергетичних установок як технічних об’єктів підвищеної радіаційної небезпеки. На підставі досвіду ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, законодавчих і нормативних актів України, а також відповідно до останніх рекомендацій МАГАТЕ, НКДАР, МКРЗ представлено концепцію прийнятного ризику, основи нормування іонізуючого випромінювання, захисту та організації радіаційного контролю на АЕС. Для спеціалістів служб радіаційної безпеки і захисту підприємств атомної промисловості, наукових і практичних працівників, проектантів, працівників медичних і санітарно-епідеміологічних служб, а також студентів навчальних закладів, які вивчають основи дозиметрії та радіаційного захисту.

Рецензенти: В. Г. Бар’яхтар, академік НАН України, проф.; О. О. Ключников, д. т. н., чл.-кор. НАН України 

Автори: А. А. Алєксєєв, В. В. Андрєєв, В. Н. Бадовський, Є. В. Гарін, В. М. Глигало, А. В. Носовський, Б. Я. Осколков, А. А. Попов, В. А. Сейда, В. Б. Шостак

У монографії вперше зроблено спробу узагальнити і систематизувати результати наукових досліджень на об’єкті “Укриття” за десять років, що пройшли з моменту аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Представлені матеріали містять докладний аналіз хронології розвитку аварії, діагностики стану зруйнованого енергоблоку, опис систем контролю, результати досліджень характеристик паливовмісних матеріалів, місць їх розташування, стан ядерної і радіаційної безпеки. Представлено результати обстеження стану будівельних конструкцій, які є опорою зведеної захисної оболонки. Проведено аналіз впливу об’єкта “Укриття” на навколишнє середовище та оцінено наслідки можливих аварійних ситуацій. Дано оцінку проектів, представлених на конкурс з перетворення об’єкта на екологічно безпечну систему, розглянуто перспективи реалізації проектів і комплексу робіт з видалення високоактивних відходів з об’єкта. Призначено для вчених і спеціалістів, які займаються проблемами ядерної та радіаційної безпеки, поводження з радіоактивними відходами.

Монографія являє собою колективну працю групи провідних спеціалістів Інституту клінічної радіології Національного центру радіаційної медицини Академії медичних наук України, Чорнобильської АЕС, медиків ряду науково-дослідних інститутів м. Київ, які займаються наданням практичної медичної допомоги та дослідженням наукових аспектів впливу іонізуючого випромінювання на організм людини. У книзі приводяться результати динамічного спостереження за станом здоров’я співробітників Чорнобильської АЕС, дорослого і дитячого населення м. Славутич. Особливий інтерес представляє проведена вперше комплексна оцінка стану здоров’я персоналу об’єкта “Укриття”. Значне місце відведено науковому узагальненню даних про вплив радіації в малих і середніх дозах на організм людини, питанням патогенезу медичних наслідків аварії. Для наукових і практичних працівників, які займаються проблемами дозиметрії, радіаційного захисту та медицини, а також спеціалістів санітарно-епідеміологічних служб. 

Видано за підтримки виробничого об’єднання “Чорнобильська АЕС” і Акціонерного товариства “Інститут проблем паливно-енергетичного комплексу”. У монографії зроблено першу спробу узагальнити матеріали, що розкривають дозиметричні аспекти ліквідації наслідків аварії на 4-му енергоблоці в 1986 р.: організацію і результати індивідуального дозиметричного контролю ліквідаторів у 1986 р., якість контролю індивідуального опромінення, біодозиметричні методи ретроспективного відновлення доз ліквідаторів. Особливе місце відведено опису методу імітаційного моделювання процесу формування доз опромінення та докладному аналізу результатів, отриманих з його допомогою. На відміну від методів біодозиметрії, цей метод дозволяє одержувати диференційовану в часі картину опромінення, що й послужило основою для підготовки матеріалу монографії. Для наукових і практичних працівників, які займаються проблемами дозиметрії, радіаційної захисту та медицини, а також спеціалістів санітарно-епідеміологічних служб.