Збереження, оптимізація й управління запасами вуглецю та біологічним розмаїттям у Чорнобильській зоні відчуження
Про проект та його результати можна дізнатися тут.
Замовник: Глобальний Екологічний Фонд (GEF/UNEP), ООН
Мета: оцінювання стану та розвитку ландшафтів і біорозмаїття на території Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) із поглибленим аналізом флори та фауни
У 2016 р. підготовлено звіт за темою «Стан і розвиток біорозмаїття та ландшафтів в Чорнобильській зоні відчуження», в якому проведено аналіз наявних літературних даних щодо поточного стану і розвитку природних комплексів ЧЗВ. Наведено дані щодо видового розмаїття флори і фауни, визначено тенденції розвитку природних комплексів, охарактеризовано фактори, що впливають на розвиток біоценозів, включаючи обумовлені радіаційним забруднення довкілля.
Результати роботи передано замовнику.
За даною темою у 2017 р. представлено звіт Чорнобильського про результати досліджень.
Дослідження розпочато у зв’язку із створенням у ЧЗВ у квітні 2016 р. Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Діяльність заповідника не може здійснюватися без знання детальної інформації щодо якості кожного кварталу і виділу Чорнобильської зони відчуження, поширення і складу флори і фауни, ролі кожної ділянки у житті рослин і тварин. На цьому має ґрунтуватися і розроблення функціонального зонування заповідника, і напрямки та зміст природоохоронних заходів. Саме таких даних наразі бракує, існуюча інформація більшою мірою поверхнева і неповна. Тому призначення цієї роботи — опис біологічного різноманіття всієї території заповідника і ЧЗВ загалом, а також її окремих ділянок.
Друге завдання полягало в узагальненні інформації щодо напрямків досліджень, які провадилися після аварії у відношенні флори і фауни, щоб з’ясувати, які об’єкти є найменш дослідженими та/або що треба вивчити в першу чергу.
Одним з результатів роботи є узагальнення знань щодо розвитку природних комплексів ЧЗВ після аварії, їх поточного стану і перспектив розвитку. Проект надає опис видового складу судинних рослин, хребетних тварин, та анотований опис видів, включених до Червоної книги України (2009). В окремому розділі роботи наведено аналіз рівня антропогенної трансформації природних комплексів ЧЗВ та сучасного антропогенного впливу.
У 2018 р. роботи провадилися за п’ятьма напрямками:
- Оцінка природоохоронного значення урочища «Медин Ліс».
- Оцінка чисельності й територіального поширення видри річкової.
- Оцінка чисельності, структури популяції та територіального поширення коней Пржевальського.
- Оцінка видового складу та сезонної динаміки рукокрилих на лівобережжі ЧЗВ через аналіз автоматичних аудіозаписів їхньої вокалізації.
- Інформаційна та технічна підтримка веб-сайту проекту ЮНЕП-ГЕФ у ЧЗВ.
