Пан-європейський проект «Координація та втілення загальноєвропейського інструментарію з радіоекології» (COMET)

Замовник: Європейський Радіоекологічний Альянс (ALLIANCE) та проект STAR у рамках Сьомої рамочної програми (FP7) щодо розвитку радіоекології, Єропейська Комісія

Мета: вивчення питань впливу радіації на людину і довкілля та посилення всеєвропейських ініціатив через розвиток інтеграції радіоекологічних досліджень.
COMET при співробітництві з Європейськими платформами щодо реагування на ядерні та радіологічні надзвичайні ситуації (NERIS) і дослідження ризиків малих доз (MELODI) значною мірою займатиметься підготовкою імплементації зонтичної структури HORIZON 2020 для систем радіаційного захисту. В асоціації з ALLIANCE та проектом STAR в ході проекту передбачено розвивати стратегічні дослідницькі плани як основу для вироблення новітніх механізмів щодо спільного програмування й реалізації (JPR) радіоекологічних досліджень. Дослідницька діяльність провадитиметься в кооперації з науковцями тих країн, де мали місце найпотужніші ядерні аварії. Проект також розвиватиме механізми поширення знань, підвищення кваліфікації з метою посилення можливостей фахівців європейських країн, їхньої компетенції та навичок у радіоекології.
Чорнобильський центр є одним з головних учасників проекту й відповідає за сприяння у реалізації окремих Робочих програм (WP) COMET на території Чорнобильської зони відчуження, яка отримала робочу назву «Чорнобильська радіоекологічна обсерваторія».
Робочі програми зокрема включають:

• WP1 – Управління та координація проектом;
• WP2 – Спільне складання програм та імплементація їх;
• WP3 – Удосконалення та перевірка радіоекологічних моделей;
• WP4 – Дослідження ефектів малих доз радіації та оцінки ризиків;
• WP5 – Обмін досвідом та тренінги.

Основні види діяльності у 2013 р. полягали в підготовці установчих документів (Grant Agreement No. 604974, Consortium Agreement, Description of Work) та розробці планів і програм діяльності на період до 2017 р. Визначилися учасники, їхня роль та відповідальність у рамках кожної робочої програми, окреслено етапи та їхній зміст, розпочато роботу над розробкою програм конкретних досліджень та тренінг-курсів.
У 2014 р. в рамках проекту проведено комплекс робіт щодо подальшої розробки напрямків і планів діяльності та реалізації перших науково-дослідних заходів на території ЧЗВ.
Зокрема, разом з бельгійським Центром ядерних иосліджень (SCK-CEN) було проведено оцінку поширення модельного виду рослин – Arabidopsis thaliana – в межах ЧЗВ та на суміжних територіях в рамках підготовки генетичних досліджень. Разом з Норвезьким університетом природничих наук проведено оцінку видового розмаїття та поширення дощових хробаків в межах ЧЗВ в рамках підготовки досліджень радіаційного впливу на цю групу тварин. Надано консультації представникам Університету Стокгольму (Швеція) щодо можливостей використання амфібій ЧЗВ у радіобіологічних дослідженнях.

У 2015 р. у роботах за проектом взяли участь 13 науково-дослідних, контрольно-регулятивних та учбових організацій з 10 країн Європи та з Японії, у тому числі ЧЦ. В рамках проекту проводились дослідження спільно з представниками університету Ноттінгем (Великобританія) щодо розподілу радіонуклідів у компонентах екосистем.

Також в зоні відчуження виконувався відбір зразків для оцінки хронічного впливу на безхребетних тварин спільно з представниками університету Стірлінгу (Великобританія).

У 2016 р. в рамках проекту проведено наступний комплекс робіт:

1. Дослідження ролі епігенетичних змін у адаптації рослин до хронічної дії радіації на прикладі Arabidopsis thaliana (з Бельгійським Центром Ядерних Досліджень (SCK-CEN).
2. Оцінка ролі епігенетичних змін у адаптації амфібій до хронічної дії радіації на прикладі райки деревної Hyla arborea (з Університетом Стокгольму (Швеція).
3. Оцінка епігенетичних ефектів у дощових хробаків, що мешкають в умовах ЧЗВ (з Норвезьким університетом природничих наук).
4. Оцінка впливу радіаційних і загальних екологічних чинників на видове розмаїття наземних безхребетних (з Празьким університетом і Норвезьким університетом природничих наук).
5. Проведення семінару “Тридцять років після Чорнобильської аварії: Що ми знаємо про вплив радіації на навколишнє середовище?”

У 2017 р. в рамках проекту було завершено комплекс робіт за темами:

1. Дослідження ролі епігенетичних змін в адаптації рослин до хронічної дії радіації на прикладі Arabidopsis thaliana (з Бельгійським Центром ядерних досліджень (SCK-CEN).
2. Оцінка ролі епігенетичних змін в адаптації амфібій до хронічної дії радіації на прикладі райки деревної Hyla arborea (з Університетом Стокгольму, Швеція).

Роботи за проектом завершено повністю.