Як буде вирішуватися проблема ставка-охолоджувача ЧАЕС?
Закриття ЧАЕС, що відбулося в поспіху, залишило невирішеною низку проблем. У тому числі й щодо станційної водойми-охолоджувача, ємність якої складає 98 млн.м3, площа дзеркала – близько 22,9 км2. Під час роботи ЧАЕС вона виконувала безліч функцій: з неї здійснювалося підживлення охолоджувальних систем, постачалася вода для подальшого хімічного очищення, заповнювалися циркуляційні системи й т.д. До фатального дня у квітні 1986 року водойму-охолоджувач використовували навіть для розведення риби. Але все це в минулому. Після зупинки діючих блоків ЧАЕС водойма втратила своє технологічне призначення, і підтримка її в експлуатаційному стані є економічно не вигідною, оскільки сумарні витрати на її утримання становлять понад 2,5 млн. гривень у рік. Здавалося б, чого простіше: водойма штучна, спустити її води в Прип’ять, розрахувавши попередньо щорічні обсяги безпечного спуску – і проблему вирішено. Зробити це було б досить просто, якби не одне «але»: ставок-охолоджувач ЧАЕС, будучи одночасно технологічною водоймою й водоймою природоохоронного призначення, вимагає спеціальних запобіжних заходів у зв’язку з наявністю в її воді донних відкладень з високим вмістом радіонуклідів аварійного походження. На сьогоднішній день у випадку, якщо роботи зі зниження рівня води у водоймі не розпочнуться, будуть потрібні значні засоби для підтримки нормального стану огороджуючих дамб, розчищення ділянки русла ріки Прип’ять з метою забезпечення підживлення водойми. Витрати на такі роботи будуть становити близько 10 млн. грн. Відмова від проведення зазначених робіт також може призвести до руйнування дамб і, відповідно, затоплення великої території, забрудненої радіоактивними ізотопами з наступним виносом радіоактивних речовин до рік Прип’ять і Дніпро. У результаті аварії 1986 р. до водойми-охолоджувача потрапила велика кількість радіоактивних речовин (РАВ) – ізотопів Sr і Cs з рівнями в тисячі Kі. Сьогодні вони локалізовані в мулових відкладеннях під товщею води, що служить потужною перешкодою на шляху їхнього виходу в атмосферу, внаслідок чого РАВ мають невисоку мобільність. За оцінками 2002 року в донних відкладеннях водойми зосереджено (16±3)1013 Бк Cs137, (2,4±0,9)1013 Бк Sr90, (5,3±1,9)1011 Бк Pu. Складено карти глибин водойми, радіаційного забруднення дна й типів донних відкладень, опрацьовано можливі варіанти виведення її з експлуатації (зниження рівня дзеркала до рівня ріки Прип’ять). Найбільш прийнятним є варіант керованого, поступового зниження рівня з проведенням, при необхідності, реабілітаційних заходів, спрямованих на пом’якшення можливих наслідків природного спуску води з водойми. До можливих негативних наслідків спуску води варто віднести додаткове забруднення прилягаючих до водойми територій у випадку вітрових бур і розносу пилу на осушуваних ділянках, а також проблеми, пов’язані з утворенням надлишкової біомаси. Особливу увагу необхідно буде приділити змінам екологічного стану. Зокрема, існують побоювання, що при оголенні донних ґрунтів крім можливого переосушування й розносу забрудненого пилу буде також спостерігатися гниття надлишкової біомаси в залишкових водоймах, що призведе до погіршення санітарно-епідеміологічної й екологічної ситуації в районі розміщення водойми. Тому передбачається, що при зниженні рівня води повинен здійснюватися комплексний радіоекологічний і радіобіологічний моніторинг. На основі даних, отриманих при проведенні моніторингу, будуть прийматися рішення щодо коректування швидкості зниження рівня води у водоймі, а також стратегії захисних заходів, які, можливо, прийдеться проводити в процесі спуску води з метою зменшення впливу шкідливих факторів (екранування забрудненого шару чистим ґрунтом, або видалення шару, або засадження рослинністю, видалення надлишкової біомаси). До позитивних аспектів виведення водойми-охолоджувача з експлуатації, крім економічних, варто віднести:
Звіт «Екологічне обґрунтування можливості виведення водойми-охолоджувача з експлуатації й підготовка вихідних даних для виконання техніко-економічного розрахунку» був розглянутий на засіданні науково-технічної ради (НТР) Чорнобильської АЕС за участю представників наукових установ (Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, Центр моніторингових досліджень і природних технологій, Державний науково-інжиніринговий центр систем контролю й аварійного реагування, Інститут геологічних наук НАН України, Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Київський інститут «Енергопроект»), органів державного управління і регулювання (Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний науково-технічний центр ядерної та радіаційної безпеки), протокол №2 від 16.02.2007 р. Рішенням НТР визнано доцільним виконання техніко-економічного обґрунтування виведення з експлуатації водойми-охолоджувача. Надалі для виключення впливу робіт з виведення водойми-охолоджувача з експлуатації на роботи, здійснювані на Чорнобильській АЕС, за участю генерального проектувальника (ВАТ «Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект») і наукового керівника (інститут проблем безпеки АЕС) було ухвалене рішення про поділ комплексу робіт на:
Проблеми й особливості, пов’язані з виведенням водойми-охолоджувача з експлуатації: Фінансові. Для ЧАЕС відсутній фонд зняття з експлуатації, як це практикується у всіх розвинених країнах, фінансування з держбюджету здійснюється не за потребою, а за можливістю (визначається міністерством фінансів). Це не дозволяє створити реалістичного графіка здійснення робіт. Регуляторні. Відсутні нормативні вимоги до складу, змісту проектної документації для настільки особливого виду діяльності. Використання нормативних радіаційних критеріїв, які висуваються до забруднення територій, не може бути виправдано з урахуванням того фактора, що оточуюча водойму територія також забруднена. Видалення забруднених донних відкладень як РАВ зажадає багатомільйонних витрат, крім того, такі РАВ повинні видалятися в сховища високоактивних РАВ, тому що вони містять паливовмісні елементи. Таких сховищ немає. Особливості. Низку ділянок водойми забруднено внаслідок скидання в неї вод 4 блока через системи збору пожежних і промзливових вод. Стратегія реабілітаційної діяльності на цих ділянках може в значній мірі відрізнятися від діяльності за основною частиною водойми. На відміну від забруднених водойм Росії, водойма ЧАЕС на 6 метрів вище ріки Прип’ять. Цей фактор і наявність підживлюючої насосної станції дозволяє виконати гнучку стратегію щодо зниження в ній рівня води (природне кероване зниження). Довідка: На сьогоднішній день триває розробка Проекту виведення з експлуатації ставка-охолоджувача, строки виконання якого закінчуються в грудні 2009 року. За матеріалами доповіді А.С. Антропова, керівника проекту виведення з експлуатації водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС, представленої в ході міжнародного семінару «Науково-практичні аспекти зняття з експлуатації енергоблоків АЕС», Славутич, 9-12 вересня 2008 р. |