Які наслідки Чорнобильської аварії?

Чорнобильська аварія належить до глобальних катастроф. Це пов’язано як з масштабами наслідків, так і з їх комплексним характером. Території Росії, України та Білорусі зазнали значного радіоактивного забруднення. Забруднення реєструвалося навіть у країнах Центральної Європи, Скандинавського та Балканського півостровів. Таке масштабне забруднення спричинило радіоекологічні, медичні, а також значні соціально-економічні наслідки.

Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: що відомо через 19 років

Логановський К.М.

Науковий центр радіаційної медицини АМН України

Чорнобильська катастрофа призвела до опромінення ~4 млн населення України. Доказові дані щодо медичних наслідків катастрофи для різних категорій потерпілих, отримані протягом 19 післяаварійних років, можна узагальнити наступним чином.

Гостра променева хвороба (ГПХ)

У 1986 р. ГПХ діагностували 237 пацієнтам. У 1989 р. верифікували 134. Протягом перших 90 діб у 1986 р. померли 28 осіб, у 1987-2005 – 29. В НЦРМ під моніторингом – 164 ГПХ-пацієнти (88 – неверифікована і 76 – верифікована ГПХ). Причини смерті: раптова серцева смерть (8), онкогематологія і онкологія (11), соматоневрологічна патологія, інфекції (6), травми і нещасні випадки (4). Радіаційні ураження шкіри. У 2000 р. – 2 випадки раку щитоподібної залози (ГПХ-II). Радіаційна катаракта у 24 ГПХ-хворих пропорційно до дози. Судинна патологія очного дна і макулодистрофії. Серцево-судинна патологія найбільш поширена. У 1986-87 – радіаційно-індукований імунодефіцит з формуванням у теперішній час стійких віддалених ефектів. В усіх – органічні психічні розлади, переважно у вигляді едоформного (апатичного) психоорганічного синдрому. Пострадіаційні органічні розлади – у 62% (при дозах >1 Зв). Нейрофізіологічні і нейровізуалізаційні радіаційні маркери при дозах 1–5 Зв.

Ліквідатори

Всього ~600,000, в Україні – ~364,000. Середня ефективна доза зовнішнього опромінення УЛНА (учасники ліквідіції наслідків аварії) на ЧАЕС 1986–1987 складає 163,7 мЗв, 1988–1989 — 45,8 мЗв. Погіршення здоров’я майже за усіма класами хвороб. Очікуване зростання раків щитоподібної залози. Тенденція до зростання лейкемій серед УЛНА 1986-87 рр., а також солідних пухлин. Зростання інвалідізації. Збільшення неонкологічної захворюваності, у тому числі на психічні розлади. Радіаційні ризики для неракових захворювань (0,25–0,5 Зв і більше): цереброваскулярна патологія, психічні розлади, захворювання нервової системи, ендокринні розлади та ін. Гіпотеза щодо безпорогового розвитку катаракти та інших очних хвороб. Поширеність психічних розладів (36%) майже удвічі вища за українську популяцію (20,5%) переважно за рахунок депресії (25%). Драматично збільшені суїциди (за деякими оцінками – більше, ніж у 20 разів у порівнянні з загальною популяцією). Отримані залежності “доза–ефект” для нейрофізіологічних, нейропсихологічних і нейровізуалізаційних параметрів при дозах >300 мЗв. Малі й дуже малі дози – синдром хронічної втоми. Радіочутливість головного мозку. Більша радіочутливість неокортексу, ніж підкоркових утворень і стовбуру. Більша радіочутливість домінантної гемісфери. Наявність детермінованих нейропсихіатричних ефектів з порогом 300 мЗв загального опромінення.

Діти

Безумовне погіршення демографічної ситуації. Але лише в деяких випадках показники дитячої смертності у забруднених районах були вищими за «чисті» райони. Драматичне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози тих, хто був опромінений у дитячому віці (0-14 років). Не отримано переконливих даних щодо зростання лейкемій, лімфом, інших форм солідних раків. Отримано чітку тенденцію до затримки фізичного розвитку дітей з радіоактивно забруднених територій. У Білорусі також знайдено зменшення розмірів голови у дітей із забруднених територій. Погіршення соматичного і психічного здоров’я за всіма класами хвороб, зокрема патологія щитоподібдної залози, порушення регуляції з боку імунної, ендокринної і нервової систем. Суперечливі дані щодо вроджених вад, генетичних ефектів (у тому числі у нащадків ліквідаторів) і спадкових хвороб, а також погіршення здоров’я нащадків ліквідаторів. Так, є повідомлення щодо зростання у 1987 р. синдрому Дауна (розумова і фізична відсталість внаслідок вродженої трисомії 21-ї хромосоми) у Швеції, Західному Берліні, Шотландії і Білорусі (січень 1987 р.). Дефіцит у раціоні молочних і м’ясних продуктів, фруктів і овочів, тобто дефіцит білка, вітамінів, макро- і мікроелементів. Формування соціально-психологічного комплексу «жертви».

Внутрішньоутробно опромінені діти

(народжені між 26 квітня 1986 р. та 26 лютого 1987 р.) Виявлено більше захворювань нервової системи і психічних розладів. Опромінені діти мали нижчий загальний IQ через нижчий вербальний IQ та, відповідно, мали підвищену частоту дисгармонійного інтелекту. Коли ця дисгармонія у пренатально опромінених дітей перевищує 25 балів, вона корелює з дозою опромінення плоду. Нейрофізіологічні маркери радіаційного впливу при прентальному опроміненні при дозах на щитоподібну залозу in utero >300 мЗв. У матерів обох груп не було розбіжностей у вербальному інтелекті, однак евакуйовані пережили значно більше стресорних подій та мали більше депресивних розладів, PTSD, соматоформних розладів, тривоги та безсоння, а також соціальної дисфункції, ніж контрольні матері з Києва. Ризик спонтанних абортів на 1-12 тижні гестації на момент опромінення у дозах >5 мЗв.

Евакуйовані

Тенденція до збільшення захворюваності на солідні пухлини. Збільшення неонкологічної захворюваності за практично усіма класами хвороб, у тому числі на психічні розлади (депресивні розлади, PTSD, соматоформні розлади, тривога, безсоння, соціальна дисфункція). Найбільш високий рівень захворювань в евакуйованих з Прип’яті, особливо у жінок. Простежено вплив опромінення всього тіла і щитоподібної залози.

Постраждале населення.

Драматичне зростання радіаційно-індукованого раку щитоподібної залози (особливо при 0-18 років на момент аварії). Рак молочної залози теж характеризується певним зростанням. Зростання ренально-клітинних епітеліальних пухлин. Немає переконливих даних щодо зростання радіаційно-індукованих лейкемій, хоча й дані суперечливі. Також не отримано даних щодо радіогенних раків шлунку, кишечнику та легенів. Погіршення здоров’я, зниження народжуваності, збільшення ускладнень вагітності. Тривожні, пов’язані зі стресом, психосоматичні розлади.

Міжнародні експерти Пов’язані зі стресом симптоми

• Ефекти радіаційного впливу на головний мозок, що розвивається
• Органічне ураження мозку у ліквідаторів, які зазнали значного опромінення
• Суїциди у ліквідаторів, які зазнали значного опромінення.
   
   
   
   

  Соціальні проблеми, що постали перед населенням м. Славутича після аварії на ЧАЕС та закриттям станції

  Богдан Сердюк, Чорнобильська АЕС

  У результаті аварії на ЧАЕС радіаційному забрудненню піддалися великі території. Населення відчуло на собі цілий комплекс негативних наслідків: радіаційне опромінення, психологічний стрес, евакуацію.

  Сотні тисяч чоловік були евакуйовані з найбільш постраждалих районів. Унаслідок недостатнього фінансування в зоні безумовного обов’язкового відселення залишаються проживати ще 814 родин. Бюджетне фінансування даних чорнобильських програм забезпечує їхню реалізацію тільки на 17%.

  За даними комітету ліквідаторів 94,2% учасників ліквідації аварії на ЧАЕС визнані хворими, притому в бюджеті України на лікування одного ліквідатора передбачено близько 2,5$.

  За останні 10 років кількість інвалідів серед ліквідаторів подвоїлася, а число померлих внаслідок опромінення за різними оцінками складає від 10 до 100 тис. чоловік.

  Соціальні програми для зниження наслідків аварії затверджені Законом про статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільги для потерпілих від аварії на ЧАЕС охоплюють багато аспектів життя: охорона здоров’я, житлові умови, проїзд, звільнення від сплати податків, майнові компенсації і компенсації за втрату здоров’я, пов’язану з аварією на ЧАЕС.

  Однак, хоча обсяг фінансування затверджений парламентом, постраждалі цю допомогу одержують у дуже скороченому вигляді. Наприклад, у Славутичі статус потерпілого від аварії на ЧАЕС мають 17,5 тис. жителів. Торік сума коштів, що надійшли на придбання ліків, склала 290 тисяч грн. Це приблизно 25 центів на місяць на 1 чоловіка.

  Оздоровчих путівок було виділено 279 при потребі понад 6 тисяч. Вартість путівки досить висока для самостійного придбання потерпілими – близько 400$, а компенсація за невикористану путівку – всього трохи більше 10$. І навіть ця компенсація не виплачується вже 2 роки.

  Одним із соціальних наслідків аварії є тривога щодо непередбаченого впливу радіації на здоров’я. Після закриття ЧАЕС у славутчан до цієї тривоги додалося відчуття непевності в завтрашньому дні.

  Виконуючи міжнародні зобов’язання, 15 грудня 2000 року Україна остаточно припинила роботу Чорнобильської АЕС.

  Соціальні наслідки закриття ЧАЕС вдалося пом’якшити завдяки прийняттю відповідного законодавства, відповідно до якого працівники, що звільняються, одержують непогану грошову компенсацію, але головним досягненням було створення в м. Славутичі спеціальної економічної зони зі сприятливим податковим кліматом для ведення бізнесу. Це активізувало розвиток підприємництва і створення нових робочих місць. І хоча біля третини зайнятих на електростанції фахівців втратили роботу, офіційно рівень безробіття в місті атомників складає всего 4,5%. Цього року уряд оголосив мораторій на спеціальні економічні зони, але ми сподіваємося на перегляд нашого випадку з огляду на згадані проблеми з державним фінансуванням чорнобильських програм.

  Основні екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи

  Борис Осколков, Чорнобильський центр

  Аварія на Чорнобильській АЕС не має аналогів по площі радіоактивного забруднення і величині радіоактивного опромінення рослин, тварин і людини. Найбільшу небезпеку для всього живого представляють радіоактивні ізотопи йоду, стронцію, цезію, плутонію завдяки своїй високій рухливості та високоенергетичному спектру випромінювань. У зв’язку з метеоумовами забруднення території протягом перших 10 днів після аварії було неоднорідним, «плямистим», тому рівень отриманих доз об’єктами живої природи навіть на невеликих ділянках території відрізнявся в десятки і сотні разів.

  Найбільшому радіаційному впливу піддалися природні й аграрні екологічні системи в 30-кілометровій зоні ЧАЕС.

  Чорнобильська аварія відбулася наприкінці квітня – у період прискореного росту рослин і мешканців ґрунту, а цей період є для них найбільш радіочутливим. Максимальний радіаційний вплив на об’єкти живої природи припав на перші 10-20 днів з моменту аварії. Друга фаза включала літо і ранню осінь 1986 року, протягом яких потужність дози на поверхні ґрунту знизилася до 20-25% первісної величини.

  У 30-км зоні навколо ЧАЕС у 1986-1988 р.р. відмічено численні факти радіаційного пошкодження рослин і тварин. Так встановлено, що в Чорнобильській зоні відчуження спостерігалися значні, які раніше ніколи не спостерігалися в природі, ушкодження екосистем, хоча і на відносно невеликих територіях. Так загибель соснових лісів фіксувалася на території близько 500 га (згодом названої “Рудий ліс”) у безпосередній близькості від ЧАЕС. На цій же площі відзначено практично повну загибель ґрунтових безхребетних, пізніше в цих районах відзначені ознаки зміни популяційних показників у мишеподібних гризунів. Однак, найбільш істотні зміни екологічної системи цієї території пов’язані не з радіаційними ушкодженнями організмів, а з уходом людини. Як відомо, в зв’язку з високими рівнями радіоактивного забруднення з території, згодом названої Чорнобильською зоною відчуження, населення було евакуйовано. Практично відразу після аварії, 27 квітня, почалася евакуація жителів населених пунктів, що потрапили в зону радіаційного забруднення. Усього до середини серпня з 81 населеного пункту України було евакуйовано 90784 чол. І ще близько 25 000 чол. з 107 нас. пунктів Білорусі. Крім цього, було вивезено більше 60 тис. голів великої рогатої худоби й ін. сільськогосподарських тварин.

  У наступний період після аварії протягом десятків років відбувалося відновлення ушкоджених екосистем, і ці процеси реабілітації не менш цікаві й важливі. Так, відбувається наступ природних рослинних співтовариств на кинуті населені пункти і колишні сільськогосподарські угіддя. Змінюється співвідношення чисельності деяких видів тварин (наприклад, кабанів). Чорнобильська аварія показала, що великомасштабний викид радіонуклідів у навколишнє середовище може мати серйозні наслідки для біоти, включаючи порушення на екосистемному рівні.

  Дослідженнями, виконаними в Чорнобильській зоні відчуження, встановлено, що сформовані в умовах таких великих радіаційних аварій дози опромінення тварин і рослин можуть перевищувати дози опромінення людини в 10-300 разів. Таке співвідношення поглинених людиною й іншими об’єктами живої природи доз вимагає особливої уваги до радіаційного захисту не тільки людини, а і рослин, тварин та їхніх співтовариств.

  Проведення широкомасштабних радіоекологічних досліджень на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті цієї найбільшої в історії ядерної енергетики аварії дозволило одержати унікальну інформацію про відповідні реакції живої природи на різних рівнях біологічної організації – від молекулярно-клітинного до екосистемного – в умовах широкомасштабного і вкрай нерівномірного радіоактивного забруднення великих територій. Узагальнення і всебічний аналіз цієї інформації дасть можливість оцінити необхідність розробки норм, що обмежують радіаційний вплив на біоту, і сформулювати принципи, на яких вони повинні бути засновані.